¬иховна година

 ћета:  виховувати    доброту,       толерантн≥сть, милосерд¤, вм≥нн¤ прощати, розвивати моральн≥ ¤кост≥,         самооц≥нку,  мовленн¤, спри¤ти самоанал≥зу та самовихованню учн≥в через роздуми  про                вищ≥ моральн≥ ц≥нност≥, поглиблювати почутт¤ чест≥ та г≥дност≥, взаЇмоповаги.

‘орма проведенн¤: бес≥да-трен≥нг

’≥д уроку

”читель. ƒуже часто ми чуЇмо по в≥дношенню до себе: толерантна або нетолерантна людина. ўо ж таке толерантн≥сть? „и виникають у вас думки та асоц≥ац≥њ до слова Ђтолерантн≥стьї?

ўо таке толерантн≥сть? («астосовуЇтьс¤ методика асоц≥ативного куща)

“ќЋ≈–јЌ“Ќ≤—“№

“ерпим≥сть  —п≥вчутлив≥сть  –озум≥нн¤ ≥ншого   ўиросердн≥сть

”читель. Ќаприк≥нц≥ уроку ви матимете змогу з≥ставити ваш≥ асоц≥ац≥њ з д≥йсн≥стю. ўо ж таке толерантн≥сть ≥ ¤ким Ї розум≥нн¤ толерантност≥ у р≥зних народ≥в?

1-й учень. ѕон¤тт¤ толерантност≥ вперше почали вживатиу ’V≤≤≤стол≥тт≥. ” своЇму Ђ“рактат≥ про в≥ротерпим≥стьї видатний французький ф≥лософ та письменник ¬ольтер писав: ЂЅезумством Ї переконанн¤, що вс≥ люди мають однаково думати про певн≥ предметиї.

–озум≥нн¤ толерантност≥ не однакове у р≥зних культурах, тому що залежить в≥д ≥сторичного досв≥ду народ≥в. ” англ≥йц≥в толерантн≥сть розум≥ють ¤к готовн≥сть ≥ здатн≥сть без протесту сприймати ≥ншу особист≥сть, у француз≥в Ч ¤к свободу ≥ншого, його думок, повед≥нки, пол≥тичних та рел≥г≥йних погл¤д≥в. ” китайц≥в бути толерантним означаЇ великодушно ≥ щиросердно ставитис¤ до ≥нших. ¬ арабському св≥т≥ толерантн≥сть Ч це вм≥нн¤ вибачити, терпим≥сть, сп≥вчутлив≥сть, а в перському Ч ще й здатн≥сть до примиренн¤.

ѕод≥л людей на толерантних та ≥нтолерантних (нетолерантних) Ї досить умовним.  ожна людина в своЇму житт≥ зд≥йснюЇ ¤к толерантн≥, так ≥ ≥нтолерантн≥ вчинки. јле здатн≥сть поводитись толерантно може стати особист≥сною рисою, а в≥дтак Ч забезпечити усп≥ху сп≥лкуванн≥. “олерантн≥ люди б≥льше знають про своњ недол≥ки та переваги. ¬они критично ставл¤тьс¤ до себе ≥ не прагнуть у вс≥х б≥дах звинувачувати ≥нших. “олерантна людина завжди готова вислухати й зрозум≥ти ≥нш≥ точки зору.

”читель. я вас запрошую до сп≥лкуванн¤ та взаЇмод≥њ. јле дл¤ того щоб наше сп≥лкуванн¤ було ефективним, пропоную вам ознайомитис¤ з правилами та секретами ефективного сп≥лкуванн¤.

—екрети ефективного сп≥лкуванн¤

1. √овори так, щоб тебе почули.

2. —лухай так, щоб зрозум≥ти про що йдетьс¤.

3. —творюй умови дл¤ того, щоб ситуац≥¤ навколо процесу сп≥ткуванн¤ спри¤ла комун≥кац≥њ.

4. ¬исловлюй своњ почутт¤, не принижуючи ≥ншу людину.

”читель. ƒуже часто наш≥ емоц≥њ передають наш настр≥й та почутт¤. ≤ тод≥ вс≥ оточуюч≥ стають заручниками нашого настрою. «араз ми спробуЇмо з вами навчитис¤ передавати наш≥ емоц≥њ один одному ≥ дамо оц≥нку вашим почутт¤м при цьому.

 лас под≥л¤Їтьс¤ на групи.

√рупи отримують завданн¤ на картках.

«авданн¤ групам: за допомогою м≥м≥ки передати емоц≥ю (страх, рад≥сть, сп≥вчутт¤, Їхидство, зл≥сть ≥ т. ≥н.).

ƒ≥ти вгадують емоц≥њ, ¤к≥ демонструють товариш≥.

«апитанн¤ дл¤ обговоренн¤:

1.„и легко було показувати емоц≥њ велик≥й к≥лькост≥ людей?

2.„и важко в≥дтворювати чуж≥ емоц≥њ?

3.ўо ви в≥дчували коли передавали позитивну емоц≥ю?

4.¬аш≥ почутт¤ п≥д час передач≥ негативноњ або нейтральноњ емоц≥њ?

”читель. Ќаш≥ емоц≥њ про¤вл¤ютьс¤ в певних ситуац≥¤ ≥ в оточуючих вони викликають певн≥ почутт¤, ¤к≥ пот≥м виплескуютьс¤ через емоц≥њ у ставленн≥ до вас. я пропоную оц≥нити к≥лька ситуац≥й ≥ висловити своњ почутт¤, не принижуючи ≥ншу людину.

—итуац≥њ:

1.ћама сварить тебе за неприбрану к≥мнату.

2.“воњ друз≥ п≥шли у к≥но, а тебе не вз¤ли з собою.

3.“в≥й друг або подруга попросили у тебе од¤г ≥ порвали його.

4.Ѕатьки свар¤тьс¤ за п≥зн≥й прих≥д додому.

  5.¬и з Ђсердечнимї другом чи подругою домовились про зустр≥ч, а вони не прийшли.

ѕитанн¤ дл¤ обговоренн¤:

1.як≥ висловлюванн¤ ви використовуЇте у повс¤кденному житт≥? „и поводите ви себе толерантно?

2.„и важко було знайти потр≥бн≥ слова, щоб по¤снити про обставини, що склалис¤?

3.ўо треба робити, щоб ваш≥ д≥њ оц≥нювалис¤, ¤к д≥њ толерантноњ людини?

” ч и т с л ь. як ви думаЇте: почутт¤ гумору ≥ здатн≥сть посм≥¤тис¤ над

своњми слабкими сторонами притаманн≥ толерантн≥й людин≥? (ƒумки учн≥в)

ќтже, толерантна людина знаЇ ≥ правильно оц≥нюЇ себе. њњ добре ставленн¤ до себе сп≥в≥снуЇ з позитивним ≥ доброзичливим ставленн¤м до ≥нших. «араз ми з вами спробуЇмо оц≥нити д≥њ ≥нших людей п≥д час наступноњ вправи.

¬права Ђќц≥ни ситуац≥юї

1.Ђя дуже хвилююсь, коли тебе не маЇ вдома о 11 вечораї.

2.Ђ“и знову прийшов додому о 11 вечораї.

3.Ђ÷¤ сп≥дниц¤ дуже коротка. якщо хочеш т≥льки цю, то не отримаЇш жоднуї.

4.Ђƒавай подивимос¤ чи практичною буде ц¤ сп≥дниц¤. ћоже ми знайдемо крашуї.

”читель. ћи оц≥нили вчинки та д≥њ ≥нших людей, оц≥нили себе в р≥зних ситуац≥¤х. «араз повернемос¤ до нашого асоц≥ативного куща ≥ проанал≥зуЇмо, чи наш≥ асоц≥ац≥њ сп≥впадають з вивченим пон¤тт¤м толерантност≥? (ƒумки учн≥в.) ћен≥ ц≥каво, ¤к≥ емоц≥њ переважали п≥д час зан¤тт¤ ≥ пропоную вам з≥братис¤ з думками, ≥ ¤кщо ви вважаЇте, що н≥чого корисного дл¤ себе ви не вз¤ли з зан¤тт¤, то на дерев≥, що зображене на дошц≥, намалюйте жовт≥ та коричнев≥ листочки, а ¤кщо навпаки, вас переповнюють позитивн≥ емоц≥њ Ч то зелен≥.

”читель робить п≥дсумок зан¤тт¤ залежно в≥д дит¤чих вражень в≥д уроку.